МАН

19.02.2017 р. відбувся захист науково-дослідницьких робіт

Вітаємо Шамігулову Ірину з перемогою! (III місце)

05.12.2016

участница Шамигулова Ирина , 9-А (26 баллов)

"Своеобразие решения морально-философской проблематики

 в мистерии Джорджа Байрона "Каин"

Желаем успехов на защите работы!!!


Науково-дослідницька робота з обдарованою молоддю в рамках діяльності Малої Академії Наук

Останнім часом спостерігається значне підвищення престижу МАН серед учнів, батьків, педагогів, учених та громадськості. Це можна поясняти докорінними змінами у соціально-економічному житті країни, притаманним сучасній цивілізації динамізмом, потребою суспільства у вихованні майбутніх компетентних науковців. Окрім того, МАН забезпечує посилений розвиток інтелекту учнів, особливо аналітичних та евристичних здібностей, виховує самодисципліну та вольові якості, створює умови для творчого розвитку, сприяє входженню дитини в соціум.

Під науково-дослідницькою діяльністю розуміється діяльність учнів під керівництвом учених, педагогів, пов'язана з рішенням творчих, дослідницьких
завдань. Ця діяльність передбачає наявність основних етапів, характерних для
наукового дослідження: постановку проблеми, вивчення теорії, що стосується
даної проблематики, оволодіння методикою дослідження, збір власного
матеріалу, його аналіз і узагальнення, власні висновки та їх порівняння із
першоджерельними даними.

На відміну від науково-дослідницьких інститутів і ВНЗ метою дослідницької
діяльності учнів є не стільки досягнення власних наукових результатів, скільки
отримання основних знань про методики й методи дослідження, навчання
системної, цілеспрямованої роботи над темою, логічної побудови матеріалу й отримання аргументованих висновків. Навчаючись у науковій секції, беручи
участь у науково-практичних конференціях і працюючи безпосередньо з дослідницьким об'єктом, учень поступово підходить до можливості самостійно
сформулювати свої висновки, думки, отримати навички ведення дискусії, захисту власної думки. Розвиток сучасної освітньої системи ставить безліч питань щодо змісту й організації навчання світової літератури. Важливою проблемою є пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів книгою, спонукання до творчості, підвищення розумової активності. Сучасна школа має бути зорієнтована на
використання таких педагогічних технологій, за допомогою яких не просто
поповнювалися б знання учнів, а й розвивалася їхня пізнавальна активність,
самостійність, вміння творчо розв'язувати завдання, застосовувати здобуті знання. Саме тому в нашій гімназії ведеться робота над довготерміновим проектом – науково-дослідницька робота з обдарованою молоддю в рамках діяльності Малої Академії Наук.

Науково-дослідницьку роботу з учнями я веду з 2002 року. Протягом 2002-2014 років учнями 8-11 класів під моїм керівництвом були написані такі роботи:

1. «Символіка кольорів у поезії Поля Верлена» (робота Ромодіної Марини, 2002 рік, 3 місце на обласному конкурсі-захисті робіт МАН);

2. «Інтерпретація біблійного образу Каїна в поемі Дж. Байрона «Смерть Каїна» (робота Ромодіної Марини, 2003 рік, 2 місце);

3. «Відтворення трагедії спустошеної людини в поемі Т.-С. Еліота «Пісня
кохання Альфреда Пруфрока» (робота Ігнатенко Альони, 2004 рік, 3 місце);

4. «Мифологический подтекст в поэме Т.-С. Элиота «Бесплодная земля» (Робота Манько Олени, 2005 рік, 3 місце);

5. «Символіка кольорів у романі Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара» (робота Манько Олени, 2006 рік, 3 місце);

6. «Жіночі образи в поезії С. Єсеніна» (робота Булгакової Катерини, 2007 рік, З місце);

7. «Символіка кольорів у повістях М.В. Гоголя (збірка «Вечори на хуторі біля Диканьки» (робота Маловічко Таїсії, 2011 рік, 3 місце);

8. «Система образів-персонажів у новелах О.Генрі» (робота Левішко Поліни, 2012 рік, 3 місце);

9. «Портрет як засіб характеротворення в романі Ч. Діккенса «Життя Девіда Копперфілда» (робота Мазуровської Анастасії, 2014 рік, 2 місце).

Робота дослідника неможлива без елементарних знань про структуру наукової праці, вимог до неї, методів дослідження. Тому насамперед необхідно озброїти учнів теоретичними знаннями, необхідними для планування їхньої діяльності.

Член МАН має пройти у своєму становленні три рівні.

На першому рівні в учня формуються:

¾          уміння і навички, необхідні для самостійного і творчого пізнання світу;

¾          пізнавальні мотиви;

¾          уміння користуватися науковою літературою з фондів бібліотек, а також
матеріалами сучасних інформаційних технологій (ми працюємо в нашій шкільній бібліотеці, звертаємося до обласної наукової бібліотеки, а також до бібліотеки ЗДУ, користуємося мережею Інтернет);

¾          розвиток в учня навичок публічного виступу й захисту своїх досягнень і
поглядів перед компетентною аудиторією.

На другому рівні навчання учень працює безпосередньо з науковим керівником за методом відкриття. Розпочинаємо роботу з вибору теми, яка повинна бути:

актуальною як із практичного, так і з теоретичного боку;

посильною для виконання учнем за період дво-трирічної роботи в МАН з
урахуванням обсягу його знань;

цікавою для дослідника, що стимулюватиме його пошукову ініціативу (при цьому не повинна бути досить широкою).

Робота над обраною темою потребує пошуку наукових праць, які стосуються особливостей використання досліджуваного явища не тільки того письменника, творчість якого досліджується, а й інших авторів. Крім цього, корисним є звернення до наукових розвідок загального характеру. Це дасть змогу глибше увійти в художній світ письменника, перейнятися його світосприйняттям, збагнути особливості стилю, специфіки його мовленнєвої манери.

Описуючи матеріали дослідження, необхідно додержуватися певних вимог
до структури роботи, до викладу думки та до технічного оформлення тексту.
Кожна науково-дослідницька робота із світової літератури має складатися із
вступу, кількох розділів, висновків, списку використаної літератури.

У вступі, як правило, висвітлюються такі питання:

1. Актуальність роботи, її мета і завдання.

2. Наукова новизна дослідження.

3. Вихідні позиції дослідження.

4. Матеріал дослідження.

5. Методика дослідження.

6. Теоретичне і практичне значення його результатів.

Вступ у наших роботах займає три-чотири сторінки, а сам опис дослідження
становить найбільш вагому частину роботи, яку ми поділяємо на розділи, в
кожному з яких реалізуємо одне з завдань, сформульованих у вступі. Зміст кожного розділу, як і його частин, повинен відповідати заголовку. Учням
наголошую, що для цього потрібно членувати текст у процесі його творення, кожну частину починати із заголовка і вступною фразою зазначати, про що саме в цій частині йтиметься.

Описуючи хід дослідження і його результати, особливу увагу приділяємо
аргументації. У системі доказів обов'язкове посилання на погляди визначних діячів науки із зазначенням джерела. Наголошую на тому, що посилання мають бути доречними, а цитування – помірним. Розвиваючи власну думку, необхідно звертатися до ілюстрацій-прикладів, використовуючи найбільш переконливі. Квінтесенцією науково-дослідницької роботи, звичайно, є підсумки дослідження – її висновки. У цьому розділі ми, як правило, повторюємо основні положення вступу, викладаємо результати дослідження, розкриваємо значущість роботи. У кінці складаємо список літератури, яка була нами використана.

На останньому, третьому, рівні навчання учень захищає свою науково-дослідницьку роботу, знаючи організацію та порядок захисту. Ефективним вважається захист, при якому учень організовує дискусію, демонструючи вільне знання досліджуваного явища.

Отже, ця робота – важка, складна, утім, я впевнена, перспективна, тому що саме талановита молодь сьогодні – майбутні вчені, професіонали і лідери – поведуть уперед наше суспільство. Потрібно, щоб більше уваги приділялося, починаючи зі шкільної лави, виявленню і підтримці юних талантів, пробудженню і всілякому заохоченню у них потягу до занять наукою. Сьогодні незалежній Україні конче потрібна талановита молодь, яка незабаром зможе поновити лави вітчизняної науки, примножити її здобутки, швидше перетворити Україну на високорозвинену процвітаючу країну, котра посяде гідне місце у сучасному цивілізованому світі.