Перевірна робота з теми «Байка у
світовій літературі»
I. Літературний диктант (6 балів)
1.
Про
кого ці слова: «Він раб, але мудріший від вільних, він некрасивий, але вищий за
красенів»? (Езоп);
2.
Назвіть відомих байкарів світу (Езоп,
Лафонтен, Крилов, Сковорода, Глібов);
3.
У якій байці Езопа засуджується невдячність?
(«Хлібороб і змія»);
4.
Якою хворобою були покарані звірі за
гріхи в байці Лафонтена «Зачумлені звірі»? (Чумою);
5.
Кого вважають «батьком» байки? (Езопа);
6.
Як називається повчальний висновок
байки? (Мораль);
7.
З якої байки ці слова: «Ты все пела? Это дело. Так
пойди же попляши...» («Стрекоза и Муравей»);
8.
Що дістав від батька у спадок І.А.Крилов?
(Скриню з книжками);
9.
З якої байки ці слова: «А вы, друзья,
как ни садитесь, все в музыканты не годитесь» («Квартет»);
10.
Кого
визнали винним зачумлені звірі з байки Лафонтена? (Осла);
11.
Де
Ворона (персонаж байки Крилова) взяла сир? (Бог послав);
12. В якій байці є таке повчання: «Коли між людьми злагода, їх важко
перемогти, коли незгода – легко» («Хліборобові діти»)?
II. Дайте відповіді на запитання (3 бали):
1.
Які сюжети називають мандрівними?
Доведіть це на прикладі жанру байки.
2.
Що означає вислів «езопова мова»?
3.
Наведіть приклади (4-5 прикладів) крилатих
висловів з відомих вам байок.
III. Творче завдання (3 бали) – Міні-твір на
одну з тем:
1.
Яка байка справила на мене найбільше
враження і чому?
2.
Чому байка не втрачає своєї
популярності?
3.
«Люблю пороки пощипать» (І. Крилов)
– міні-твір за одним з крилатих
висловів.
----------------------------------------------------------
7 клас
Контрольна робота з теми «Пригоди та фантастика»
I. Літературний диктант
1. Різновиди
комічного.
2. Яку
національну літературу представляє Джонатан Свіфт? Артур Конан Дойл?
3. Який
вигляд мала у Ліліпутії статуя правосуддя?
4. Як
Гуллівер покинув Ліліпутію?
5. З якою
метою Дж.Свіфт зобразив людей такими маленькими?
6. Засновник
жанру детективу.
7. Що
лежить в основі детективного твору?
8. Яке
прокляття переслідувало рід Баскервілів?
9. Як
Шерлоку Холмсу вдається розкривати злочини? Яке значення має образ доктора
Ватсона?
10. Як називається
перебільшення у художньому творі? Надмірне зменшення?
11. Ознаки
літературного детективу.
12. Чи
сильним був супротивник у Шерлока Холмса? Чому він був переможений?
II. Дайте
розгорнуті відповіді на питання.
1.
Які
ознаки сатири є в романі «Мандри Гуллівера»?
2.
Доведіть,
що твір «Собака Баскервілів» - детективний твір.
3.
Складіть
розповідь на тему «Яким я уявляю Шерлока Холмса»
7 клас
Контрольна робота з теми «Пригоди та фантастика»
I.
Літературний диктант
1.Різновиди
комічного.
2. Яку національну літературу представляє
Джонатан Свіфт? Артур Конан Дойл?
3. Який вигляд мала у Ліліпутії статуя
правосуддя?
4. Як Гуллівер покинув Ліліпутію?
5. З якою метою Дж.Свіфт зобразив людей такими
маленькими?
6.
Засновник жанру детективу.
7. Що лежить в основі детективного твору?
8.
Яке прокляття переслідувало рід Баскервілів?
9. Як Шерлоку Холмсу вдається розкривати
злочини? Яке значення має образ доктора Ватсона?
10.Як називається перебільшення у художньому
творі? Надмірне зменшення?
11. Ознаки літературного детективу.
12. Чи сильним був супротивник у Шерлока
Холмса? Чому він був переможений?
II.
Дайте розгорнуті відповіді на питання.
1.Які ознаки
сатири є в романі «Мандри Гуллівера»?
2. Доведіть,
що твір «Собака Баскервілів» - детективний твір.
3. Складіть
розповідь на тему «Яким я уявляю Шерлока Холмса»
----------------------------------------------------------
Литературно-интеллектуальная игра «Лабиринт»
Вопросы к рассаказам М. Зощенко «Баня», «Счастье», «Аристократка»
1 блок
1. Какая главная беда
в наших банях?( Номерки)
2. Когда
закончилась вечеринка в рассказе «Любовь»?(
Поздно)
3. Автор рассказа»Аристократка» не любит баб, которые носят…(
Шляпы)
4. Какие вопросы
хочется задать главному герою рассказа «Счастье» незнакомому человеку? (Ну
как, братишка, живешь? Доволен ли ты жизнью? Было ли в твоей жизни счастье?)
5. С каких пор
главный герой стал задавать такие вопросы? (С
тех пор, как у него открылся катар желудка.)
2 блок
1.
Куда
главный герой рассказа «Баня» привязал
номерки? (К
ноге)
2.
О
каком виде чулочков автор вспоминал в
рассказе «Аристократка»? (Фильдекосовые.)
3.
Кем
был Вася Чесноков? (Распорядитель)
4.
Как
на вопросы о счастье отвечают незнакомцы? Одни: «Живу-хлеб
жую». Другие врать начинают: «Дескать, живу роскошно, получаю по 6 разряду,
семьей доволен»
5.
Кто
ответил на вопрос о счастье серьезно и обстоятельно? (Иван
Фомич Тестов)
3 блок
1. Сколько номерков
выдают в бане? (2)
2.
В
каком номере жила аристократка? (7)
3.
О
чем умолял Вася Чесноков Машеньку? (Чтоб она
обождала первого трамвая)
4.
Кто
по профессии И.Ф.Тестов? (Стекольщик)
5.
Какая
деталь во внешности выделяла Ивана Фомича? (Борода)
4 блок
1.
Продолжите
предложение: «Гляжу, один гражданин в трех шайках моется. В одной стоит, в
другой башку мылит, а…( третью левой
рукой придерживает, чтоб не сперли)»
2.
Какой
вопрос задавал герой, когда заходил в гости к
аристократке? «Как у вас, гражданка, в смысле…---(
водопровода и уборной? Действуют?)»
3. Какие аргументы
привел Вася Чесноков, прося Машеньку подождать первого трамвая? (Пугал
тем, что захворать можно на морозе, потому что вспотевши.)
4.
Сколько
выкурил Иван Фомич папирос, пока собирался с духом, готовясь к рассказу? (
Две)
5.
Когда
произошла случившаяся с Иваном Фомичом история? (лет
20-25 назад)
5 блок
1. Чего не хватало
главному герою в бане? (Шайки)
2.
Во
что куталась героиня рассказа «Аристократка»? (
В байковый платок)
3.
Почему
Чесноков не может по морозу даму провести? (Так
вспотевши же)
4.
Какие
усики носил в молодости Иван Фомич? (Стоячие)
5.
Что
ждал все время Иван Фомич в молодости? (Что счастье к
нему привалит)
6 блок
1. Почему главному
герою рассказа «Баня» была неохота мыться? (Стоял огромный шум )
2.
Что
болело у аристократки? (Зуб)
3.
С
каким чувством Чесноков рассматривал Машенькин профиль? (С
восхищением)
4.
Продолжите
фразу: «А года между тем шли своим чередом…» (
И ничего такого не происходило.)
5.
Какие
события в жизни Ивана Фомича произошли? (Женился, жена
дите родила, в свое время скончалась, дитя тоже скончалось)
7 блок
1. Какие портянки
подают в американской бане? (Белее снега)
2.
Какая
была начинка у пирожных? ( Крем) Рассказ «Аристократка»
3.
Из-за
чего Вася пошел провожать Машу? ( Из-за любви)
4.
Как
проходила жизнь Ивана Фомича? ( Своим чередом, тихо
и гладко)
5.
Каким
был
Иван Фомич,
по мнению рассказчика? (Немудреный)
8 блок
1. Что перепутали
работники бани?(
Штаны главного героя)
2. Как себя
чувствовал главный герой, когда брал за руку аристократку?(
Совестно)
3. На какие подвиги
готов Вася во имя любви?( Готов лечь на
трамвайный путь, на рельсы и лежать до первого трамвая.)
4. Куда зашел Иван
Фомич попить чая?
(В
трактир)
5. Как любил Иван
Фомич пить чай?(
С блюдечка)
9 блок
1.
Каким
образом главный герой рассказа «Баня» понял, что это не его штаны? (Дырка
на штанах была в другом месте)
2.
Сколько
пирожных съела аристократка? 3
3.
На
что Машенька обратила внимание в окружающей их природе?(
На чудную красоту вокруг, когда луна светит, и красоту ночного города)
4.
Что
привлекло Ивана Фомича в трактире?( Разные возгласы)
5.
Что
пытался сделать солдат в трактире?(
Пытался к столику присесть)
10
блок
1.
Почему
банщик не выдавал главному герою рассказа «Баня» пальто? –(Не
было номерка)
2.
Кто
съел четвертое пирожное? (Какой-то
дядя)
3.
Куда
Вася смотрел, когда Маша ему о чудной красоте говорила?(
На облупленную штукатурку дома)
4.
Почему
хозяин не разрешал солдату за столик присаживаться? (Потому
что за него пришлось бы штраф платить)
5.
.Кого вспоминал
солдат в разговоре с хозяином трактира?( Родителей)
11 блок
1.
Перечислите
все приметы верхней одежды главного героя.( Карман рваный,
другого нету, верхние пуговицы есть, нижних нету)
2.
Сколько
денег было у Григория Ивановича? (Кот наплакал, с
гулькин нос.)
3.
Как
готов любить Машеньку Вася Чесноков? (До
самой смерти, до самопожертвования)
4.
Что
сделал солдат, когда его выгнали из трактира? (
Бросил булыжник с мостовой в зеркальное стекло)
5. Какого размера
было зеркальное стекло в трактире? (
4х3)
12 блок
1.
Выдал
ли главному герою банщик пальто? (Да)
2.
В
каком месте «одна аристократка» открыла свою идеологию? (
В театре)
3.
На
что еще готов Вася, чтоб доказать свою любовь? (
Удариться затылком об тую стенку.)
4.
Как
отреагировал хозяин трактира на разбитое стекло? ( Присел на корячки, головой
мотает и боится на окно взглянуть)
5.Продолжите фразу: «Стекольщика враз не найти…» (« и без стекла посетители обижаются»)
13 блок
1.
Что
главный герой забыл в бане? Мыло
2.
Дополните
предложение: «Гляжу, стоит этакая …» (Фря)
3.
Как
назывался канал, по которому шла парочка? (Крюков)
4.
На что жало вались
посетители в трактире ?( На то.что дует
из пробитого отверстия )
5.Сколько дней
придется ждать трактирщику . пока
вставят стекла? ( Два0
14 блок
1. Продолжите
предложение: «Я, граждане, не могу в третий раз раздеваться. Не…» (В театре)
2.
Из-за
чего аристократка и Г. Иванович сели на разные места в театре? (Из-за того, что
билеты были на разные места)
3.
Какое
желание возникло у Васи при виде канала? (Броситься в канал, чтоб
доказать Машеньке свою любовь)
4.
Чем
прикрыл Иван Фомич чайник, чтобы не остыл чай?( Шапкой)
5.
Как
Иван Фомич подошел к хозяину трактира? ( Равнодушно)
15 блок
1.
Какие бани в Америке? (Отличные)
2.
Хватило
ли денег Г. Ивановичу на оплату сладостей для аристократки?( Поначалу было
неизвестно, но потом хватило впритык)
3.
Откуда
вынырнула фигура, которая остановилась возле них?( Из-за угла)
4.
Что
имел в виду хозяин трактира, когда спросил у Ивана Фомича, сколько
эта музика стоит?
(Стоимость
стекла)
5.
Что
предложил хозяин трактира стекольщику? (Нельзя ли из
кусочков сладить?)
16 блок
1.
Куда
в Америке складывает одежду в бане моющийся?( В особый ящик)
2.
Ежели
баба в шляпке, ежели чулочки на ней фильдекосовые, или мопсик у ней на руках,
или зуб золотой, то такая аристократка, по мнению главного героя рассказа
«Аристократка», и не баба вовсе, а…кто она такая? («А гладкое место»)
3.
Что
сказала мрачная фигура, подробно осматривая парочку? (Чего разорались?)
4.
Какая
цена стекла , по мнению стекольщика?( Вне конкуренции и без запроса)
5.
Как
называл стекольщик хозяина трактира?( Любезный коммерсант)
14
блок
1.
Почему
американский гражданин не берет номерок?( Не беспокоится о пропаже)
2.
Где
встретился герой рассказа Аристократка»
с аристократкой?9 На собрании. (Во дворе)
3.
Продолжите
фразу: «Скидывай пальто. Да живо. А пикнешь - ….» (Стукну по балде – и нету
тебя)
4.
Сколько
стоит стекло, которое
надо будет вставить в трактире? 75 целковых
5.
Что
еще
попросил стекольщик, кроме денег за стекло? ( Бой стекла)
15
блок
1. Какое белье
подают в американской бане? (Стираное, глаженое)
2.
В
каком качестве главный герой ходил к аристократке? ( Как лицо официальное.)
3.
Какие
звуки выдавил из себя Вася? ( Па-па-па)
4.
Почему
хозяин трактира возмутился стекольщиком? ( Из-за непомерной цены за стекло)
5.
Что
предложил трактирщик стекольщику, услышав цену за стекло? ( Сесть
обратно за столик и пить чай.)
16
блок
1.
Сколько
номерков выдают в нашей бане? ( 2: один за пальто и шапку, другой – за белье)
2.
Где
взял Григорий Иванович билеты в театр?( Один билет он
получил от комячейки, а второй пожертвовал Васька –слесарь)
3.
Как
назвал человек Васю Чеснокова ? ( Мымра)
4.
Что
хотел сделать трактирщик вместо застекления окна?( Периной заткнуть отверстие в
окне.)
5.
О
чем попросил трактирщик свою жену? (Сбегать на квартиру и принести перину,)
19 блок
1.
К
чему привязал номерок герой рассказа
«Баня»? ( К бороде, если есть или к ноге)
2.
Как
распределили билеты между собой Григорий Иванович и аристократка? (Внизу села
аристократка, а на галерке Григорий Иванович.)
3.
Что
потребовал неизвестный человек у Васи
Чеснокова? ( Пальто, сапоги.)
4.
Что
вызывало смех у посетителей трактира? (Перина
вываливается то наружу, то вовнутрь окна.)
5.
Почему
некоторые посетители обижаются? ( Потому что в
трактире стало темно и стало некрасиво пить чай.)
20
блок
1. Как ходить с
номерком на ногах? (Скучно – по ногам хлопают)
2.
Как
назвал Григорий Иванович свое место на галерке?
( Верхотурье.)
3.
Продолжите
фразу: «А пикнешь-…»( Стукну по башке. и нету тебя.)
4.
Кому
из посетителей был благодарен стекольщик и за что? (Тому, кто сказал, что он и дома на перину посмотрит,)
5.
Когда хозяин трактира стал умолять стекольщика сбегать за стеклом?(Когда
один из посетителей сказал, что на перину он и дома
посмотрит.)
21 блок
1. Сколько шаек увидел автор рассказа «Баня» у одного гражданина? ( 3)
1. Сколько шаек увидел автор рассказа «Баня» у одного гражданина? ( 3)
2. Видно ли было
Григорию Ивановичу со своего места
аристократку? (Плохо.)
3.
Какие
возражения привел Вася Чесноков на требования
бандита снять пальто и сапоги?(
Позвольте…мороз…)
4.
Допил
ли стекольщик свой чай или нет? (Нет)
5.
Куда
с деньгами в руках побежал стекольщик? (В стекольный магазин.)
22
блок
1. Зачем гражданину
3 шайки?( В одной стоит, в другой башку моет, третью придерживает, чтоб не сперли)
2.
Почему
Григорий Иванович спустился вниз? (Со скуки.)
3.
Что
предложил Вася Чесноков в обмен на свои вещи? (Снять с дамы шубу и калоши.)
4.
Почему
Ивана Фомича не пускали в магазин? (Он уже закрывался.)
5.
При
каком условии Ивана Фомича пустили в магазин? (Иван Фомич просил, умолял.)
23
блок
1.
Что
сказал гражданин на желание автора стянуть у него третью шайку? («Как тяпну
тебя шайкой между глаз – не зарадуешься»)
2.
Какой
первый вопрос задал Григорий Иванович аристократке? (Действует ли в театре
водопровод.)
3.
Какие
аргументы привел бандит на предложение
снять с дамы шубу и калоши? («с ее снимешь, понесешь
узлом - и
засыпался»)
4.
Сколько
же стоило стекло в магазине?(35 рублей)
5.
Сколько
стоила переноска стекла? (5 рублей)
24 блок
1.
При
каком режиме можно было шайками ляпать в бане ? – (Царском )
2.
Каким
словом М. Зощенко обозначил передвижения дамы в буфет? (Она перла в
буфет.)
3.
Как
смотрела Машенька на человека?( С ужасом)
4.
Когда
же стекольщик допил свой чай? (Когда поставил стекло.)
5.
А
Иван Фомич пил чай с сахаром или без сахара?
(С
сахаром.)
25
блок
1.
С чем сравнивал герой рассказа баню? ( С
театром)
2.
Как
увивался вокруг аристократки Григорий Иванович? (Этаким гусем, этаким
недорезанным буржуем)
3.
Какая
у Васи была зимняя обувь?( Ботинки на шнуровке.)
4.
Что
заказал Иван Фомич на заработанные деньги в трактире? (Рыбную селянку, рататуй.)
5.
Почему
Иван Фомич выходил
из трактира, шатаясь? (Он съел все, что заказал.)
26
блок
1.
Как
удалось рассказчику раздобыть шайку? (Один
дядя зазевался, то ли замечтался, то ли за мылом нагнулся )
2.
На
что смотрела дама в буфете? (На стойку.)
3.
Продолжите
фразу: «У ей и шуба и калоши, а я…» («Отдувайся
за всех»)
4.
Сколько
пил Иван Фомич на оставшиеся 30 рублей? (2
месяца пил.)
5.
Какие
покупки сделал Иван Фомич на заработанные деньги? (Серебряное кольцо, теплые
стельки.)
27 блок
1.
Как
герой рассказа» Баня» мылся? (Стоя, держа шайку в руке)
2.
На
каком языке поблагодарила дама Григория Ивановича за купленное пирожное? (На
французском, «мерси»)
3.
Куда
спрятал человек ботинки Васи? (В карманы.)
4.
На
что не хватило денег Ивану Фомичу? (На брюки с блюзой.)
5.
Что
же называл Иван Фомич счастьишком? (Заработанные 35 рублей за стекло,
вставленное в окно трактира.)
28
блок
1.
Вставьте
пропущенное слово: («Одни 1… моет. другой 2… трет, третий 3… крутит» 1.
штаны, 2. подштанники, 3. что-то)
2.
Какой
походкой дама подошла к блюду? (Развратной.)
3.
Как
распорядился человек шубой Васи? (Напялил
на себя.)
4.
Как
протекала дальнейшая жизнь Ивана Фомича после истории со стеклом? (Текла ровно,
и большего счастья не было.)
5.
Сколько
раз Иван Фомич подмигнул рассказчику? (2
раза)
29
блок
1.
Продолжите
фразу. Банщик
говорит: «Мы за дырками не приставлены…» («Не в театре, говорит»)
2.
Вставьте
пропущенное слово в фразе: «Взяла меня
этакая …стыдливость» (Буржуйская)
3.
Каким
ругательным словом называл Васю человек? (Сволочью.)
4.
С
каким чувством рассказчик смотрел на Ивана Фомича? (С завистью.)
5.
Почему
рассказчик смотрел на Ивана Фомича с завистью? (В его жизни такого счастья не
было.)
30 блок
1.
Куда
девался номерок? (Смылась бумажка)
2.
С
каким чувством Григорий Иванович шарил по карманам? (С беспокойством)
3.
Что
приказал человек парочке? («Сиди и не двигайся и зубами не колоти»).
4.
Как
бегала жена трактирщика за периной и стекольщик за стеклом? Моментально.
5.
Продолжи
фразу: «Хочешь - на них пей,..» Хочешь- на что хочешь.».
31
блок
1.
Продолжите
фразу: «Это каждый гражданин настрижет веревок…» Польт не напасешься
2.
Каким
словом Григорий Иванович называл действие дамы, когда она брала пирожное? Цоп.
3.
Продолжи
фразу: «А ежели крикнешь или двинешься -…» Пропал
4.
Как
назвал рассказчик Ивана Фомича? Дорогим приятелем.
5.
Что
случилось с Григорием Ивановичем, когда дама хотела взять четвертое пирожное?
Кровь ударила в голову Григорию Ивановичу.
32
блок
1.
Когда
банщик пообещал отдать пальто? Когда публика разойдется
2.
В
каком состоянии был Григорий Иванович, когда понял, что гулять с аристократкой
больше не будет? Как будто попала вожжа под хвост.
3.
Как
исчез человек? Вдруг.
4.
О
чем предупреждал Григорий Иванович аристократку, корда она брала в руки третье
пирожное? Что ее
стошнит, если она ест натощак
5.
В
какой день произошла история с разбитым
стеклом в трактире? В субботу.
33
блок
1.
Сколько
стоило посещение бани? Один гривенник
2.
Какую
форму глагола «класть» использовал Григорий Иванович, когда велел аристократке
положить пирожное на блюдо? Ложи.
3.
Как
смотрел Вася на свои ноги в белых носках ? С недоверием.
4.
Сколько
раз использовалось выражение в рассказе «Баня»? «Не в театре»-3раза
5.
«Держаться
индифферентно»- что это значит, по мнению Григория Ивановича? Валять ваньку.
34 блок
1.
О
какой бане речь шла в рассказе? Обыкновенной, которая в гривенник
2.
Кто
собрался вокруг Григория Ивановича и аристократки в буфете? Народ, эксперты.
3.
Что
свидетельствовали эксперты по поводу характера повреждения пирожного? Одни
говорили-надкус сделан, другие-нет.
4.
В
каком состоянии был Вася после исчезновения грабителя? Вася обмяк, скис
5.
Что
значит « кулем сидел на снегу»? Неуклюже
35
блок
1.
Что
просил герой рассказа в обмен на мыло? Выдать хоть стоимость мыла
2.
Продолжите
фразу: «Довольно свинство с вашей стороны. Которые без денег-…» «не ездют с дамами»
3.
Как
посмотрел Вася после ограбления на
Машеньку? Со злобой
4.
Продолжите
фразу: «Я же ее провожай ….» «Я и
имущества лишайся»
5. Как аристократка
просила гулять с ней по улицам Григория Ивановича? (Выйдем на улицу, а она велит под руку принять»)
36
блок
1.
Что
закричал Вася, когда шаги грабителя
стали совершенно неслышными?.
«Караул! Грабят!»
2.
Каким
голосом Вася Чесноков закричал : «Караул! Грабят!»? Тонким, пронзительным.
3. Продолжите
фразу : »Приму ее под руку и
…(волочусь. что щука)Рассказ «Аристократка»
4. Почему Григорию
Ивановичу ходить по улицам было совестно? (Потому что аристократка велела
ходить с ним под руку)
5. Каким выражением обозначал Григорий Иванович желание
занять свои места в театре? (Сесть в театр)
37
блок
1.
Как
Вася Чесноков побежал по снегу после
ограбления? В ужасе подпрыгивая и дергая ногами.
2.
Как
вела себя Машенька после истории с ограблением и исчезновением Васи Чеснокова?
Машенька
осталась у решетки.
3. Как распределили свои места в театре Григорий Иванович и
аристократка? (Аристократка села на билет Г. И.,а Г. И.- на Васькин.).
4. Как ходил Григорий Иванович вокруг аристократки в буфете?
(Ходил что петух)
5. «Не баба вовсе,а гладкое место» О ком это сказано? Об аристократке.
дополнительно:
38 блок
1) Какая деталь во
внешности аристократки указывала на
испуг, когда Григорий Иванович запре тил аристократке взять четвертое
пирожне?(Открыла рот,а во рту зуб блеснул)
2) Что обозначает
слово» аристократка»? (Знатная дама не столько по сану, как по роду,
приверженка аристократического правления)
3) Как назвал
претензии буфетчика по поводу съеденных пирожных аристократкой Григорий
Иванович? (Смешными фантазиями)
4) Как назвал
Григорий Иванович дядю, который съел четвертое пирожное? (Сволочью)
5) Что смотрели в
театре аристократка и Григорий Иванович? (Оперу)
39
блок
1) Какой фразой
заканчивается рассказ «Аристократка»? (« Не нравятся мне аристократки»)
2) Почему Григорий
Иванович посчитал, что он зря спорил с буфетчиком? (Потому что, когда он
посчитал деньги, их оказалось как раз за четыре штуки.)
3) В чем счастье, по
мнению Григория Ивановича? (Не в деньгах)
4) Как назвал
Григорий Иванович после истории в театре аристократку? (Гражданкой)
5) Продолжи те
фразу: «Человек поспешно запахнул шубу и …(вдруг исчез) Рассказ «Любовь»
40
блок
1) Где остановился грабитель, когда увидел парочку?
(У фонаря) Рассказ «Любовь»
2) Как называл
грабитель Васю Чеснокова и Машеньку? (Васю Чеснокова-сволочью, а Машу -
дамочкой)
3) Сколько раз в
тексте рассказа «Любовь» упоминается слово «красота»? (5 раз)
4) Сколько раз
слово «красота» произносится Васей Чесноковым? (Три)
5) С каким чувством
Вася Чесноков смотрел на облупленную штукатурку? (С некоторым изумлением)
Учитель-методист
Запорожской гимназии № 93 Яновская В.Н.
----------------------------------------------------------
Проектно-ігрова діяльність учнів
як засіб формування читацької
компетентності
Не викликає
сумніву, що правильно
встановленими
цілими, міцними,
безпечними
сходами можна кого
завгодно вивести на
будь – яку висоту.
Я. Коменський
І. Актуальність і перспективність проблеми
Одна з
найскладніших проблем, що завжди стояла перед людством – це проблема людини в
мінливому, динамічному світі. На початку ХХІ століття найповніше проявилась
фундаментальна залежність нашої цивілізації від тих компетентностей, які
формуються, які формуються в загальноосвітній школі, оскільки саме вона є
важливим чинником утвердження громадянського суспільства, підготовки
випускників до життя, формуючи в них якості конкурентоспроможного працівника на
ринку праці. Багато молодих людей залишають школу, не маючи свідомого уявлення
про ті компетенції, які їм будуть конче необхідні у професійному житті:
здатність працювати в групі; командний дух і смак ризику; почуття
відповідальності й особистої дисципліни; почуття ініціативи, допитливості,
творчості; дух професіоналізму ; прагнення до досконалості; почуття здорової
конкуренції; почуття служіння загальній справі; патріотизм. Для підготовки
людини до життя в постійно мінливому світі необхідно розвивати у вихованців уміння
працювати самостійно, без постійного менторства з боку керівництва; здатність
брати на себе відповідальність з власної ініціативи, проявляти цю ініціативи,
не запитуючи інших, чи слід це робити; готовність визначати проблеми і шукати
шляхи їх розв’язання; уміння аналізувати нові ситуації і застосовувати знання
для такого аналізу; здатність уживатись з іншими;здатність освоювати нові
знання з власної ініціативи, уміння приймати рішення. Саме тому
загальноосвітній навчальний заклад зорієнтований сьогодні на створення умов для
соціального розвитку школярів з урахуванням їх індивідуальних особливостей.
Сучасна людина
мусить вміти розв’язувати такі проблеми, які ніколи не поставали перед її
батьками й учителями. Учити дітей мислити, знаходити постійну потребу в
самоосвіті та самовдосконаленні протягом усього, - ось першочергові завдання
освіти сьогодення. Тобто, освіта набуває компетентнісної спрямованості.
Компетентнісний
підхід у сучасній шкільний освіті зробив актуальним
звернення і вчителів, і вчених - педагогів до проблем застосування активних і
інтерактивних методів навчання. У свідомість українських учителів поступово
через публікації останнього часу і через систему додаткової освіти закладається
думка, що саме активні і інтерактивні методи навчання створюють необхідні умови
як для становлення й розвитку компетентностей системою цінностей. учнів, так і
для розвитку компетентностей учнів, так і для розвитку й виховання особистості
активних громадян.
ІІ. Теоретичне обґрунтування проблеми
Так що ж таке
компетенція? У вітчизняній педагогічній літературі, а саме в наукових працях А.
Хуторського уживаються поняття ”компетенція”-
1)
добра обізнаність із чим-небудь;
2)
коло повноважень якої-небудь
організації, установи чи
особи;
і поняття ”компетентність”- властивість
від компетентний.
Компетентний-
1)
який має достатні знання в якій-небудь
галузі, який з чим-небудь добре обізнаний, тямущий; який
ґрунтується на знанні, кваліфікований;
2)
який має певні повноваження, повноправний,
повновладний.
Поняття
компетенції традиційно вживається у значенні ”коло повноважень”, ” компетентність” же пов’язується
з обізнаністю, авторитетністю, кваліфікованістю. Тому доцільно в педагогічному
сенсі користуватися саме терміном ”
компетентність”.
Освітня
компетентність – це здатність учнів здійснювати складні культуровідповідні види
діяльності. Отже, освітня компетентність – це особистісна якість, що вже
склалася.
Звідси можна
дійти висновку: освітня компетенція як ідеальна, нормативна моделює властивості
учня й у певному смислі обслуговує термін ”освітня компетентність”, більш
конкретно описуючи його смислове наповнення.
Педагогічні
експерти пропонують таку внутрішню структуру компетентності:
§ знання ;
§ пізнавальні
навички;
§ практичні
навички;
§ відношення;
§ емоції;
§ цінності
та етика;
§ мотивація.
”Ключовими
компетентностями школярів є емоційна, ігрова, комунікативна, інформаційна,
соціокультурна, проектна, гуманітарна, проектно-методична та інші. Ключова
компетенція – це визначальна компетенція, тому що вона відповідає умовам
реалізації, котрі … є певної мірою універсальними ”.
Державний
стандарт загальної освіти визначає ключові компетенції як готовність учнів
використовувати засвоєні знання, уміння та способи діяльності в реальному житті
для розв’язання практичних завдань.
С. Шишов
характеризує компетентність як можливість установлення зв’язку між знанням та
ситуацією, як здатність знайти процедуру знання та дії, що відповідає проблемі.
Він пропонує сукупність ключових компетенцій як перелік певних дій чи вмінь.
Вивчати:
§ уміти
вирішувати проблеми
§ уміти
використовувати власний досвід
§ самостійно
займатися власною освітою
Шукати:
§ добувати
інформацію
§ уміти
працювати з документами
§ працювати
з різними базами даних
Думати:
§ критично
мислити
§ мати власну
позицію та формувати власну думку
§ оцінювати
соціальні звички, пов’язані з оточуючим середовищем
Співпрацювати:
§ уміти
співпрацювати в групі
§ приймати
рішення
§ уміти
домовлятися
§ бути
стійкими перед труднощами
Досить довгий
час школу обвинувачували в тому, що вона не готує дитину до життя. У сучасному
стрімкому світі витрачати час спочатку на навчання, а потім на підготовку до
життя – то просто гаяти його. Предметне навчання – це тільки основа для
формування компетентностей як інтегрованого результату навчальної діяльності
учнів. Звісно, завдання щодо формування всіх груп компетентностей стоять перед
учителем будь-якого предмету, і шляхи реалізації основних вимог в певній мірі
вирішуються кожним учителем, його системою методів та технології навчання.
За твердженням
науковця Битянової М.Р. - однією із важливих технологій, яка забезпечує
результативність творчої діяльності учнів, є ігрова технологія. Основна мета
ігрових форм – це створення мотивації досягнення в спільній діяльності, що
сприяє розвитку дітей. Можна виділити наступні напрямки ігрової діяльності:
§ навчальні
ігри
§ ігри-тести
§ творчі
ігри
§ комунікативні
ігри
§ психотехнічні
ігри
§ ігри-проекти
Навчальне
проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність – індивідуальну,
парну або групову, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу.
Таким чином,
суть проектно-ігрової діяльності – стимулювати інтерес учнів до певних проблем,
що передбачають володіння визначеною сумою знань та через проектну діяльність,
яка передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне
застосування надбаних знань - від теорії до практики, гармонійно поєднуючи
академічні знання з прагматичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному
етапі навчання.
На думку І.
Чечель, провідного фахівця з методики проектної ігрової діяльності, - метою
навчального проектування є створення таких умов під час освітнього процесу, за
яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учнів. Під
час використання ігрової технології вирішуються ціла низка різнорівневих
дидактичних, виховних і розвивальних завдань, розвиваються пізнавальні навички
учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння
орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне
мислення, сфера комунікації.
Переваги ігрової
діяльності перед іншими видами проектної діяльності:
§ у грі
формуються установки виховної діяльності
§ легше
долаються стереотипи
§ коригується
самооцінка
§ ігрова
форма сприяє професійному і неформальному спілкуванню
§ у грі проявляється
інтелектуальна сфера особистості
Критерії
оцінювання ефективності гри полягають в:
§ зниженні
егоцентричних тенденцій в поведінці гравців
§ зниженні
нормативного самоконтролю
§ розхитуванні
стереотипів
§ активізації
творчого потенціалу
§ підвищенні
адекватності само- і взаємооцінок
Саме тому дуже
важливо виявляти, навчати, виховувати обдарованих дітей. Учителю необхідно
використовувати різні форми діяльності з розвитку здібностей школярів,
враховувати індивідуальні особливості учнів, формувати й підтримувати позитивні
мотиви, залучати його до активної діяльності, навчати самовихованню, самооцінюванню
своїх здібностей й водночас виявляти незвичайні творчі здібності.
Таке завдання
було поставлене перед нами, вчителями гімназії, де вчаться здебільшого обдаровані
діти, тому виникла потреба організувати роботу щодо виявлення та виховання
особистості, яка вміє мислити творчо, яку називають обдарованою дитиною.
З чого
починається робота? Насамперед з визначення таких понять “здібність ”,”обдарованість”.
Так, у
тлумачному словнику Ожегова “здібний ” визначається як наділений здібностями до
чогось, який може щось зробити, тобто це поняття визначається через
співвідношення з успіхами в діяльності. ”Обдарованість” розглядається як
ступінь вираження таланту.
Якщо зробити
узагальнений портрет обдарованої дитини, то він має бути таким:
§ Оригінально
розв’язує будь-які завдання
§ Може
навести декілька варіантів розв’язку однієї й тієї ж проблеми
§ Впевнена
в собі (хоча це й необов’язково)
§ Добре
орієнтується в обставинах
§ Може
передбачати успішність або неуспішність рішення.
Звідси висновок
про необхідність своєчасно знайти, зберегти і розвинути в молодому поколінні
здібності, обдарованість, талант.
Пошук таких
дітей, не байдужих до предметів гуманітарно-естетичного напрямку, почався мною
в гімназії № 93 з 1995 р.
Була
організована ”Літературна
вітальня”,
учасником якої стали старшокласники. Саме їх бажання провести театралізовані
літературні вечори, присвячені творчості їх улюблених письменників та поетів,
стало основою роботи цього літературного об’єднання учнів та вчителів. За
декілька років різними групами обдарованих дітей були проведені театралізовані
виступи:
§ “Лірика
С.Єсеніна“
§ ”Дві душі
- два крила” (літературний вечір, присвячений творчості М. Цвєтаєвої і А.Ахматової)
§ ”Краса
душі і сила почуття в поезії В.В.
Маяковського”
§ ”Авторська
пісня, присвячена творчості В. Висоцького, Б. Окуджави, Ю. Візборга”
§ ”Діалоги
з В.М. Шукшиним”
§ ”Східна
поезія”(лірика О. Хайяма, Рудакі, Гянджеві, Нізамі)
§ “Історія
російського театру”
( за творами М.О. Островського, Д. І.
Фонвізіна, О. С. Грибоєдова, М.В.
Гоголя)
§ Театралізована
вистава, присвячена ювілею з дня народження О.С. Пушкіна
§ Міні -
спектакль за твором М.А. Булгакова “Майстер і Маргарита“
§ “Історія
одного бійця“ за твором О. Твардовського “Василий Теркин“ та інші.
Виступи дітей,
які брали участь в цих театралізованих виступах, завжди сприймалися глядачами
зацікавлено, іноді з захопленням, бо учні бачили своїх товаришів з іншого боку,
їм до сих пір невідомого. Артистизм їх гри, проникливе й виразне читання
поетичних творів, вміння невимушено грати ту чи іншу роль на сцені давало змогу
відкрити в собі якісь грані таланту чи здібностей, які ще не проявилися до
цього часу.
Згадується мені
вислів одинадцятикласника М. Мірошниченка, який після виступу сказав, що тепер
в його житті завжди буде місце для поезії С. Єсеніна, якого він грав на сцені,
а Р. Гаджилов навіть змінив свою зачіску і в певній мірі зовнішність для того,
щоб образ В. Маяковського був реальніший в його виконанні.
До
театралізованих виступів залучалися не тільки артистично обдаровані діти, але й
ті, що вміли добре танцювати і співати, завжди для них знаходилися ролі,
пов’язані з танцем чи з піснею.
Так, Катя
Маришова в фрагменті спектаклю, в якому мова йшлася про відносини С. Єсеніна і
Айседори Дункан, не тільки зіграла свою роль, а й станцювала, що допомогло
зрозуміти сутність жіночого образу. А в
театралізованому виступі, присвяченому життю та творчості М. Цвєтаєвої та А. Ахматової,
виконувались вірші, покладені на музику О. Рахматуліною та В. Бондаренко під їх
власний акомпанемент гітари.
Така творча
співпраця вчителя й учня дає змогу не тільки розвинути здібності останнього,
але й вчитель отримує від цієї співпраці можливо більше, ніж самі діти. Це перш
за все відчуття того, що обдаровані діти мають змогу реалізувати себе як
особистість, повірити в себе, одержати підтримку, поштовх для розвитку
здібностей, які можливо стануть їх професійним здобуттям.
Так, на сьогодні
ми можемо переконатися в цьому, так як саме ці учні, закінчивши школу, стали
журналістами, теле- та радіо ведучими, фотокореспондентами, вчителями (це Є.Пряникова, яка працює на телеканалі
1+1, О. Суровцева – радіо “Плюс”,О. Воротюк – редактор газети “Діалог +”, Є.
Голота, В. Балахонов, О. Ішматов, Т.
Матенчук – викладачі вищих та середніх учбових закладів).
ІV. Наявність елементів новизни та
оригінальності
Але крім цього
напрямку можна назвати ще одне русло виявлення здібностей дітей. Це їх участь в
ігровому проекті, який започаткував міський ЦДЮТ ще в 1997 року. Було
запропоновано учням 9-11 класів прийняти участь в літературно - інтелектуальній
грі “Лабіринт” та “Чарівне перо”. За 16
років (1997-2013 р.р.) було залучено до участі в цих проектах майже 100 дітей,
які зуміли сформувати комунікативні і інформативні та політкультурні компетенції. Учнями були опрацьовані наступні
літературні твори:
§ І.Ільф і
Є. Петров “12
стільців”
§ Е.М.
Ремарк “ Три
товариша”
§ М. Булгаков “Майстер та
Маргарита”,“Собаче серце”
§ К.Дойль “Записки Шерлока
Холмса”
§ П.
Загребельний “Роксолана”
§ П.Коельо
“Алхімік”
§ О.Донченко
“Перша медаль”
§ А.Дюма “Три мушкетера ”, “Дама з камеліями”
§ М.Старицький
“За двома зайцями”
§ М.Котляревський
“Енеїда”
Ця
гра проходить в 3 етапи:
2 полуфінальні гри, 1 фінальна гра, в якій визначається переможець. Ця
остання гра була завжди хвилюючим святом для команди; з одного боку, було
потрібно продемонструвати добру обізнаність з запропонованого твору, вміння
вести гру, налаштуватися на вперту боротьбу з супротивниками, а з іншого – це
відчуття згуртованості команди, яка вміє вигравати, яка справляє враження своєю
грою на присутніх.
V.
Результативність
5 років поспіль
команда гімназії № 93 – абсолютний переможець в цій літературній та
інтелектуальній грі. Ми кращі!
З ким доводилося
грати? Це команди гімназій № 31, № 27, № 44, середніх шкіл № 28, 96, № 47, №
108, № 84, ліцеїв “Захисник”, при ЗДУ,
ЗІЕІТ. № 1, Що дає учням ця гра? По-перше, глибоке знання літературних творів,
по-друге, формування вміння і навичок роботи з художніми деталями тексту, які
допомагають скласти цілісну картину всього твору, по-третє, розвивати
аналітичні здібності:
порівнювати, зіставляти, вилучати, визначати головне і другорядне в тексті, в-четверте,
знайомитися з художньою манерою того чи іншого письменника та інше.
Це один бік
розвитку компетенцій учнів в політ- культурній та інформативній площині. Щодо
розвитку комунікативної та соціальної компетенцій, то можна визначити, що
учасники гри вчаться створювати ситуації порозуміння, співчуття, стимулювання
вміння слухати, а також вдосконалюється процес виховання, взаємоповаги учнів
один до одного, емоційної врівноваженості. Вони вчаться ставити проблеми та їх
вирішувати, бути лідерами і просто учасниками, а головне – вони оволодівають
вмінням працювати в команді.
За час участі в
цьому проекті деяка частина учнів визначилася неабияким хистом і в знанні
літературних творів, і в високих лідерських якостях, ставши визнаними
переможцями в персональній грі “Фаворит” (1997-1998 р. – Попова Поліна, 2001-2002 р. – Голомб
Володимир, 2003-2004 р. – Циганова Катя,
2004-2005 р. – Лисенко Катя, 2005 – 2006
р. – Жеребна Яна, 2006-2007 р. – Цигвінцев
Микита), 2008-2009 р. - Каптюх Дарья, 2010-2011)-Палайда Юрій, 2012-2013 р.
-Репенко Артем, 2013-2014 р. -Бураджиева Валерія).
VI. Практична
значущість досвіду
Маючи добрі
результати участі в цій літературно – інтелектуальній грі, було прийнято
рішення, що таку гру потрібно проводити ще й на районному рівні ( на базі нашої
гімназії)
І ось з
2003-2004 уч. р. і по цей час ми радо приймаємо усіх бажаючих взяти участь в
цьому ігровому міжшкільному проекті. Враховуючи побажання і учнів, і учителів
за основу гри ми взяли твори літературних класиків
§ О.С.
Пушкін “Повести
Белкина”,»Полтава»
§ А. П.
Чехов “Шуточка,
“Невеста”, “Крыжовник”
§ М. В.
Гоголь “Вечера
на хуторе близ Диканьки”,
«Шинель», «Портрет». М. Зошенко «Баня»,»Аристократка», «Счастье». О Генрі
«Вождь Краснокожих»
В цих
іграх брали участь команди ліцею “Вибір”, середніх шкіл № 77, № 35, № 95, № 52,
№ 12,№ 4 та інші
Переможцями
і призерами цих ігор стали школи № 35, № 52, № 95, № 93, № 101, яких було
нагороджено грамотами і цінними подарунками. І учасники команд, і вболівальники, крім знання цих
літературних творів, набували досвід невимушеного спілкування, удосконалювали
комунікативні вміння, підвищення об’єктивної оцінки, привчання до колективних
дій, що досягається співпрацею та взаємодопомогою в атмосфері демократизму і
дружнього спілкування. Саме така діяльність учнів забезпечує упевненість у
своїх здібностях, звільняє від страху перед новою діяльністю, привчає до
діалогу у взаємовідносинах і до переконливого обґрунтування відповіді,
висловлення думки, розкриття шляху розв’язання тієї чи іншої ситуації. І
користь від такої творчої співпраці не однобічна:
§ Учні
вдосконалюють уміння триматися перед аудиторією, налагоджувати емоційний
контакт
§ Оволодівають
інтерактивними технологіями, що забезпечує продуктивну і результативну
діяльність
§ Вдосконалюються
аналітичні здібності, прийоми роботи з текстом, особистий стиль в такому роді
діяльності
Обдарована
дитина в своєму розвитку проходить різні етапи: на одному етапі її хвилює гра,
на іншому – реалізація свого творчого потенціалу, формуючи при цьому ті чи інші
компетенції.
Мова йдеться про
участь цих дітей в різних конкурсах на
різних рівнях: от
міських до республіканських. Скажу тільки, що за останні три роки учні нашої
гімназії брали участь в міському літературному конкурсі “Квітневі дзвони”,
організованому Ленінським ЦДЮТ, де зайняли призові місця ( Лисенко Катя – І, ІІ
місця, Ткаченко Таня – ІІ місце, Переверзєва Юля – ІІІ місце). В цьому році в
конкурсі “Літературна
перлина”,
організованому міським комітетом в справах сім’ї та молоді при
держадміністрації, Переверзєва Юля була нагороджена грамотою та цінним
подарунком за участь в ньому.
“У кожній дитини
є сонце, тільки дозвольте йому світити”, - писав Д.Карнегі. Ось і переді мною
основна ціль – спонукати їх до творчості, залучати до різних форм літературної
освіти, вдосконалювати їх майстерність. Нині в умовах компетентнісно –
орієнтованого підходу до навчання учнів на уроках потрібно переорієнтовувати
літературну освіту з науково – інформаційних теоретизованих позицій на
особисто-орієнтовані, гуманістичні.
Тому на кожному
уроці намагаюсь створити проблемні ситуації, спланувати діяльність діяльність
так, щоб вони розвивали свою творчу індивідуальність: це робота з додатковою
літературою, це виконання творчих завдань ( написання розгорнутих відповідей на
питання, аналіз поетичного твору, твір – роздум, розробки мультимедійних уроків
використання на узагальнюючих уроках, розроблених учнями питань з того чи
іншого твору При такій організації навчання у вчителя немає потреби штучно
підтримувати інтерес дітей до предмету: він виникає в ході такої творчої
продуктивної діяльності. Вважаю за необхідне розвивати в учнів їхню емоційну
сферу, відчуття прекрасного, цінувати
життя, поважати творчу індивідуальність.
Існує в гімназії ще один напрямок розвитку
творчої індивідуальності учнів: це робота редакційної групи, яка випускає
шкільну стінгазету та інші. Тематика їхніх стінгазет – цікаві події із життя
школи та учнівського колективу, матеріали, які цікаві насамперед їм самим і
також учням. Їхня творча діяльність базується на технології групової проблемної
роботи, формуючи досвід роботи із різних
ключових компетенцій.
Викладена
система заходів формування компетентності учнів у позакласній роботі з світової
літератури не вичерпують, звісно, всіх аспектів розглядуваної проблеми, але
дозволяє зробити висновок, що саме такий підхід дає змогу сформувати ті
компетентності, які адаптують учнів до сучасного життя в умовах постійного і
швидкого реформування не тільки в освіті, але й в суспільстві; допоможуть
підготувати до самореалізації у професійній і громадянській життєдіяльності на
основі самопізнання та формування
особистої відповідальності за власну долю.
ВВВаааааааааааааааааааааоооооооооооооооооооооооооооооооооооооооо
Список літератури
1. Гушлевська
І. Поняття компетентності у вітчизняній та зарубіжній педагогиці // Шлях
освіти.-2004.-№ 3
2. Життєва компетентність
особистості: Науково-методичний
посібник / За редакцією Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова – К. :Богдана, 2003
3. Освітні
технології:
Навч.-метод. посіб./ за редакцією О.М.Пєхоти - К. : Видавництво А.С.К., 2003
4. Практикум
по психологическим играм с детьми и подростками: под редакцией Битяновой М.Р.- СПб: Питер, 2002
5. Самоукина
Н.В. “Игры, в которые играют…” /
Психологический практикум/, - Дубна : Феникс,1997
6. Селевко
Г.К. Современные образовательные технологии : Учебное пособие, - М. : Народное образование, 1998
7. Чернишова
Р., Андрюханова В. Мета сучасної школи – компетентність // Директор школи.
Україна.-2001.-№ 8
8. Хуторской
А. Ключевые компетенции
как компетент личностно-ориентированной парадигмы образования // Народное
образование.-2003.-№ 2
9. Овчарук
О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти // Стратегія реформування
освіти в Україні.- К. : “К.І.С. ”, 2003
10.
Подласый
И. Продуктивная педагогика.- М . : Народное образование, 2003
----------------------------------------------------------
Найголовніший учитель у
моєму житті
...Завтра Перше вересня. Моє останнє Перше
вересня, мій останній Перший дзвоник... Засинаю з думками про те, що ніби
тільки вчора...
Аж ось уже чую:
- Доню, пора.
Такі знайомі і такі до болю рідні слова. Вбираюся
у приготований звечора одяг.
- А бантики? Ми ж учора вирішили.
- Ні, мамо, давай краще на Останній
дзвоник.
- Гаразд. Зі святом тебе, донечко!
Мама не засмучується, сьогодні в її доньки
свято, нехай буде, як вона вирішила.
- І тебе, матусю! Бажаю тобі, щоб навчальний
рік був приємним і легким, гарних тобі
учнів, а головне – міцного здоров’я й наснаги.
Мама всміхається...
Учителька та учениця йдуть до школи. Трошки
хвилююся: «Зараз я побачу своїх учителів, так скучила за літо, останній рік
буду слухати їхню шкільну науку, настанови, поради...» Я вірю, на мене чекає
щасливе майбутнє, адже я маю таких чудових учителів! І серед них найголовніший
учитель у моєму житті – моя мама, вчителька літератури.
Іноді
кажуть, дітям учителів не вистачає маминої уваги, бо мама-вчителька – день і
ніч зайнята людина: учні, батьки, збори, зошити, наради...Але я ніколи в житті
не пошкодувала, що моя мама вчителька. Я бачила, що вона любить свою справу,
мені було і приємно, і спокійно водночас. У 2003 році вона привела мене до
першого класу і сказала: «Іди, донечко, я з тобою, але в мене є ще діти-учні, і вони чекають на мене».
Пролетіли десять років. Увесь цей час я
відчувала, що мама поруч. Це аж ніяк не заважало мені, не дратувало. Мамо моя,
яка ж ти гарна й розумна, думала я, слухаючи тебе на уроках. Я пишалася тобою.
Я не ображалася на те, що вдома у тебе іноді не вистачало часу, аби приділити
мені увагу. Я отримувала її сповна на твоїх уроках, мені іноді навіть
здавалося, що якісь речі на своїх уроках літератури ти говориш особисто мені. Я
відчувала це і раділа... У мене, думала я, найкраща у світі мама, а отже, вона
має бути найкращою вчителькою. І я намагалася вчитися якнайуспішніше, аби ти раділа за мене і це додавало
б тобі сил. Ти дала мені життя, ти і мої вчителі наповнили його змістом.
Через
два роки піде до школи мій молодший братик, і він так само, як і я десять років
тому, вкладе свою маленьку долоню в мамину руку. А перша вчителька візьме цю
ручку і поведе прекрасним світом знань, навчить малят вірити в себе і свої
можливості, які згодом інші вчителі розвинуть і вдосконалять.
Постають у пам’яті епізоди шкільного
життя, уроки, перерви, канікули...Ми навчилися любити рідну землю, рідний дім,
шанувати батьків, цінувати справжню дружбу і щире кохання, бути відповідальними
й відданими своїй справі. Ви, наші любі вчителі, навчили нас цього. Завдяки вам ми і в школі відчували
атмосферу сімейного затишку, комфорту і спокою.
Учительська професія прекрасна й
унікальна. Я весь час дивувалася, звідки в моєї мами й інших вчителів береться
стільки енргіїї, душевних сил, любові? І, прочитавши одного разу таке
висловлювання: «Чим більше ти роздаєш, даруєш любові всім, хто поряд, тим
більше її залишається в тобі», отримала відповідь на своє запитання.
Незабаром традиційне осіннє свято,
улюблене свято багатьох – День учителя. Ми, одинадцятикласники, востаннє
привітаємо своїх учителів з їхнім професійним святом. Тепле воно й ласкаве це
свято, як бабине літо. А вчительки майже всі жінки, жінки – значить мами, а
мами – тож і приголублять, і навчать, і дорогу в житті укажуть.
Зі святом тебе, моя люба матусю-вчителько,
зі святом вас, мої дорогі вчителі, молоді та красиві, красиві душею, розумом,
серцем!
Комментариев нет:
Отправить комментарий